Українці вивчали польський досвід місцевого самоврядування

У навчальному візиті 16-21 листопада 2015 року до Республіки Польща «Місцеве самоврядування у Польщі: чому воно працює?» взяли участь 17 представників з 5 регіонів України, утому числі й я - голова Вознесенської міської громадської організації «Наше місто», методист міського науково-методичного центру - Іван Алексєєв.  

Навчальна поїздка, яка є третьою із серії трьох навчальних візитів, організована Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ з метою ознайомлення українських учасників з історією реформ та сучасними механізмами функціонування місцевого самоврядування у Польщі. Проект співфінансувався з фондів Програми "Підтримка демократії" фінансованої в рамках програми польського співробітництва в цілях розвитку Міністерства закордонних справ РП.

У рамках навчального візиту учасники мали змогу відвідати:

·         Міністерство адміністрації та цифризації Республіки Польща.

·         Офіс Фундації ПАУСІ, де відбулась зустріч з Prof. Paweł Swianiewicz, начальником відділу місцевого розвитку та політики в Університеті Варшави.

·         Лодське воєводське управління (представництво Уряду).

·         Управління Маршалка Лодзького воєводства (найвищий рівень самоврядування).

·         Адміністративний суд воєводства Лодзького.

·         Староство Ленчицького повіту (середній рівень самоврядування).

·         Управління гміни Гора Св.Маргарити (базовий рівень самоврядування).

·         Уряд міста Турек (базовий рівень самоврядування).

·         Асоціацію гмін «Чисте місто, Чиста гміна», Завод з переробки побутових відходів.

·         Будинку соціальної допомоги у Карзавичах.

Поїздка стала хорошою можливістю переконатися в можливості позитивних економічних перетворень країни. Польща є зразком впровадження реформ, і зокрема адміністративних. Тому вивчення цього досвіду його наочних прикладів допоможе учасникам ефективно долучитися до побудови нової системи адмін устрою і в Україні.

Під час візиту ми змогли вивчити польський досвід децентралізації та побачити місцеве самоврядування в дії на різних рівнях, починаючи з воєводства та закінчуючи найменшим рівнем - гміною.

Протягом візиту учасники знайомились з особливостями польського самоврядування, і мали можливість порівняти його з українською моделлю, яка, за словами польського проф. П.Сванєвіча, має багато спільного з польською адміністративною структурою. Принциповою різницею є те, що на рівні гміни та повіту (села та району відповідно) немає жодного представника центральної влади, тобто уряду чи президента.

У кожній гміні є рада гміни та правління гміни. Правлінням керує обраний людьми війт або бургомістр. Йому підпорядковані комунальні підприємства та заклади, установа гміни, організаційні одиниці гміни.

Схожа модель і на рівні повіту. Рада повіту, Правління повіту, яким керує староста, обраний людьми. У його підпорядкуванні знаходиться повітова об’єднана адміністрація, до якої входять повітові організаційні одиниці, повітова установа старости, керівники повітових служб інспекції та охорони. На цих двох рівнях справжнє самоврядування, немає жодної людини, яка б призначалась президентом чи урядом.

На рівні воєводства вже з’являється представник державної влади – воєвода. Він керує воєводською об’єднаною адміністрацією, куди входять воєводська установа та воєводські служби інспекції та охорони. Разом з тим обирається воєводський сеймик (рада воєводства), який має своє правління, керівником якого є маршалек. А органи необ’єднаної адміністрації напряму підпорядковуються міністерствам.

Треба зауважити, що на кожному з рівнів чітко виражені функції кожного та ще й мають свої бюджетні надходження, які залежать тільки від їх праці. Саме через це вони є дійсно незалежними. І саме це заставляє їх спільно працювати на один результат у межах своєї територіальної одиниці.

Дуже важливим є те, що кожен з рівнів фінансується як з державного бюджету у вигляді субвенцій та дотацій, так і з власних доходів, які отримають із прибутків комунальних підприємств та зі сплати податків. Більшість податків залишаються на базовому рівні самоврядування.

За час навчального візиту мені вдалося не тільки краще зрозуміти особливості польського самоврядування, а також визначити ті аспекти української децентралізації, які є не у повній мірі продумані. Сподіваюся та буду робити все можливе, щоб отримана у процесі навчальної поїздки інформація та досвід посприяли впровадженню якісних змін у моїй місцевості.

Також ми побачили сильні та слабкі сторони системи місцевого самоврядування Польщі. Після побаченого краще розумієш, що об’єднання громад має на меті не лише зменшення витрат на апарат місцевих рад і збільшення податкових преференцій для об’єднаних громад, а основна мета - створення спроможних громад, які на місцях зможуть ефективно реалізовувати свої завдання, правильно розпоряджатися ресурсами, реалізовувати інфраструктурні проекти. Бо в єдності сила, і саме в цьому ми переконалися на прикладі гміни «Гора Св.Маргарити», у якій фермерські господарства збирають одні з кращих урожаїв, створено шикарну інфраструктуру,  побудовано хороші дороги, шикарні спортмайданчики з освітленням та на прикладі Асоціації гмін «Чисте місто, Чиста гміна», де побудований завод з переробки побутових відходів, на прикладах містечок Турек та Унейов, які змогли перепрофілювати свою спеціалізацію і вийти на високий рівень розвитку.

Усі учасники були вражені інфраструктурою, та тим, що більшість коштів було залучено з фондів Євросоюзу після підписання Угоди про асоціацію. Але після приєднання Польщі та країн «Вишеградської Четвірки» до Євросоюзу фонди вже майже не допомагають, бо й самі поляки вже мають своє. Дані фонди тепер вже переключились на наступних сусідів Євросоюзу, до яких належить і Україна, бо європейці вже давно зрозуміли: «Чим краще живе твій сусід, тим краще будеш жити ти!»

Що потрібно зробити нам, для початку? По-перше, кожному виконувати свою роботу якісно. Робити те, що вмієш. По-друге, бути не байдужим, свідомим, розуміти процеси, які відбуваються та контролювати їх (одним словом навчатись, розвиватись). По-третє, дорожити своїми близькими, любити свою землю, мову та вірити… Ми можемо жити набагато краще, але робити все потрібно разом. Іншого, на мою думку, немає.

Нехай Вам щастить!

І.Алексєєв, голова Вознесенської міської ГО «Наше місто»